Інше забруднення вітряних турбін, яке не потрапляє в легені, але яке ЄС вважає «пріоритетною проблемою»

Інфразвук визначається як звук дуже низької частоти (нижче 20 Гц), який зазвичай знаходиться поза діапазоном людського слуху, хоча може проявлятися у вигляді сприйманого тиску чи вібрації.

Нещодавній науковий аналіз з Університету Уппсали показав, що великомасштабні вітряні турбіни створюють значно вищі рівні інфразвуку, ніж вважалося раніше; цей висновок спричинив дискусії в Європейському парламенті щодо необхідності перегляду спільнотних норм щодо шуму навколишнього середовища.

Дуже гучне дослідження

Команда дослідників з Університету Уппсали на чолі з Кеном Маттссоном та до складу якої входять Густав Ерікссон, Лейф Перссон, Хосе Чіло та Куросш Татар опублікувала дослідження, засноване на сучасних тривимірних моделях та реальних даних вимірювань. Їхні результати показують, що випромінювання інфразвуку та низьких частот від сучасних вітрогенераторів було «суттєво недооцінене» традиційними методами оцінки.

Дослідження, яке підтверджує нові моделі поширення звуку за допомогою даних вітрових парків, свідчить про те, що сучасні турбіни генерують та передають інфразвук на більші відстані, ніж передбачають класичні моделі. Це ставить під сумнів точність попередніх екологічних досліджень та їхню здатність об’єктивно оцінити вплив шуму на сусідні громади.

У зв’язку з цими науковими висновками французька євродепутатка Віржині Жорон 6 січня минулого року подала у Європейському парламенті письмове запитання до Європейської комісії, у якому поставила питання про те, чи планується підтримати дослідження, навіть за рахунок державного фінансування, з метою «перевірки акустичного та інфразвукового забруднення, пов’язаного з вітровими турбінами». Жорон підкреслила, що чинна директива 2002/49/ЄС щодо оцінки та управління шумом у навколишньому середовищі не враховує конкретно найновіші наукові дані про інфразвуки.

Письмова відповідь Джессіки Росволл, комісарки з питань навколишнього середовища, водної стійкості та конкурентоспроможної циркулярної економіки, не лише визнає обґрунтованість шведського дослідження, а й вказує на брак достовірних даних через те, що інфразвуки не враховуються у стандартних показниках шуму, які використовувалися досі. Росволл стверджує, що вітряні турбіни створюють інфразвуки, які можуть «не бути повністю враховані стандартними показниками шуму», і визначає це питання як пріоритет для Комісії.

Комісарка нагадує, що хоча існуюча правова база не регулює ці аспекти прямо, ЄС прийняв рекомендації Європейського контрольного суду щодо оцінки доцільності введення обмежень на рівень шуму, включаючи інфразвук, у Директиві про шум у навколишньому середовищі (END).

END вимагає, щоб кожний вітровий проект пройшов оцінку впливу на навколишнє середовище, яка має описувати рівень шумових викидів та заходи, заплановані для запобігання чи зменшення негативних наслідків. Однак перегляд, який пропонує Брюссель, виходитиме за межі параметрів чутного звуку та охоплюватиме низькі частоти, які досі не враховувалися у спільнотних реєстрах.

Ця дискусія відбувається на тлі більш широкої стурбованості щодо забруднення шумом у Європі. За даними Європейського агентства з навколишнього середовища, мільйони громадян піддаються рівням шуму, які перевищують рекомендовані норми ВООЗ, що має негативний вплив на здоров’я, такий як порушення сну, стрес чи проблеми з серцево-судинною системою.

Експерти з акустики зазначають, що основною технічною проблемою є надійне включення вже існуючі стандарти методів вимірювання та оцінки інфразвуку. Чинні рекомендації щодо акустичної оцінки проектів не були розроблені з урахуванням особливостей низькочастотного звуку, і традиційні методології можуть недооцінювати його реальний вплив.

Критики змін у стандартах стверджують, що наукові докази про прямий шкідливий вплив інфразвуку на здоров’я людини не є переконливими, а багато рівнів інфразвуку, виміряних поблизу вітрових електростанцій, знаходяться нижче порогів чуття або фізичного сприйняття.

Проте Європейська комісія та деякі країни-члени вважають, що профілактичний підхід та оновлення показників є необхідними для забезпечення того, щоб енергетичне планування та дозволи на використання навколишнього середовища не ігнорували потенційний вплив на місцеві громади.

Парламентська ініціатива та відповідь Комісії запускають процес дискусій, який може призвести до подання законодавчих пропозицій протягом найближчих місяців. Екологічні партії та громадські об’єднання вже висловили зацікавленість у встановленні конкретних граничних значень для інфразвуку від промислових джерел, що потребуватиме зміни чинної директиви або прийняття додаткових норм на рівні спільноти.

Цим кроком Брюссель импліцитно визнає, що інструменти оцінки акустики мають розвиватися разом із науковими досягненнями, а включення інфразвуку до офіційних показників може мати наслідки як для планування вітрових електростанцій, так і для майбутніх екологічних директив.