Комісія ЄС пропонує нові правила закупівель: більше Європи, менше Китаю

Комісія ЄС хоче реформувати закон про державні закупівлі, щоб полегшити виключення компаній, які не належать до ЄС, з тендерів. Комісія має на увазі китайські фірми, причому комісар ЄС Стефан Сежурне наводить електричні автобуси компанії BYD як приклад. Однак ці автобуси переважно виробляються у Угорщині.

Комісар ЄС Стефан Сежурне

Зображення: Комісія ЄС

Комісія ЄС запропонувала оновити та спростити законодавство ЄС у сфері державних закупівель. Хоча наразі це лише проєкт – який потребує схвалення від Парламенту ЄС та країн-членів – ця пропозиція має велике значення. Вона також торкається ключових питань електромобільності, адже нові правила будуть застосовуватися до типових тендерів у всьому ЄС на батарейні електробуси та інфраструктуру зарядки від операторів громадського транспорту, а також до закупівель електромобілів для муніципальних флотів та їхньої внутрішньої діяльності, зокрема послуг з управління сміттям.

Ця пропозиція спрямована на модернізацію та спрощення європейської системи державних закупівель, щоб урядові органи та компанії, які знаходяться під державним контролем, могли укладати контракти більш орієнтовано на стратегічні фактори. Основна увага приділяється забезпеченню того, щоб компанії з країн третього світу, які не належать до ЄС – наприклад, Китай – у майбутньому можна було легше виключати з процедур закупівель, ніж раніше.

Комісар ЄС наводить автобуси BYD як приклад

Стефан Сежурне, комісар ЄС з питань промислової стратегії, навів конкретний приклад під час презентації планів: «Після прийняття цієї реформи те, чи будуть у Берліні автобуси BYD, вже не залежатиме від європейського комісара». Хоча місцевий оператор громадського транспорту BVG наразі не експлуатує жодних (електричних) автобусів від цього китайського виробника, Сежурне, ймовірно, мав на увазі замовлення на 200 електричних автобусів від Deutsche Bahn у BYD, яке викликало значний резонанс у грудні минулого року. Тоді німецький міністр фінансів Ларс Клінгбейль (SPD) закликав до більшої локально орієнтованої патріотичності (посилання німецькою мовою) та зазначив, що це замовлення його розлютило.

Вже траплялося, що найдешевша пропозиція не обов’язково виграє тендер. Наприклад, Deutsche Bahn враховувала не лише вартість закупівлі, а й споживання енергії, обсяг технічного обслуговування та інші критерії якості – а також розташування виробничих підприємств, масштаби сервісної мережі та екологічну, економічну та соціальну відповідальність майбутніх постачальників. Хоча BYD отримала лише 5 відсотків обсягу контракту, найбільша частка дісталася німецькому виробнику MAN.

Однак Комісія ЄС тепер стверджує, що процедуру виключення компаній з країн третього світу з процедур закупівель необхідно ще більше спростити. Для цього планується впровадити «критерії європейської преференції». Вони мають забезпечити, щоб державні витрати сприяли безпеці, стійкості та справедливій конкуренції в ЄС шляхом зменшення шкідливої залежності, боротьби з нечесними практиками та посилення промислових потужностей у Європі. Проте ці критерії не будуть обов’язковими, а скоріше юридично обґрунтованою опцією для тендерів. Крім того, у майбутньому більше значення надаватиметься критеріям якості, ніж лише ціні.

Стратегічний інструмент, який вже використовують інші держави

«Це стратегічний інструмент – і саме зараз, коли Китай, Індія, Сполучені Штати та всі провідні держави використовують його як частину своїх промислових та економічних стратегій», — цитує BZ комісара ЄС Стефана Сежурне, якого вважають близьким союзником президента Франції Еммануеля Макрона.

Планується створити список країн, які будуть ставитися до них на рівних умовах з державами ЄС, оскільки вони, у свою чергу, надають європейським компаніям доступ до своїх тендерів. За поточною ситуацією до цього списку обов’язково увійдуть Великобританія та США, але не Китай.

Електричні автобуси, виготовлені у Угорщині

Повертаючись до китайського виробника автомобілів BYD: приклад Сежурне може бути вражаючим та, ймовірно, спрямованим на критику федерального уряду Німеччини, який досі неохоче обмежує доступ китайських компаній на ринок. Тож залишається незрозумілим, чи може BYD у майбутньому бути виключений з тендерів на електричні автобуси в ЄС. Це пов’язано з тим, що електричні автобуси BYD для європейського ринку виробляються з 2017 року на заводі BYD у Комаромі, який знаходиться в угорській державі-члені ЄС. З того часу BYD створив там сотні робочих місць, переважно для громадян ЄС.

Приблизно 200 електричних міжміських автобусів, які Deutsche Bahn замовила у BYD наприкінці 2025 року, також мають бути виготовлені там. Цей приклад демонструє, що «китайський виробник» та «транспортний засіб, виготовлений у Китаї», — це не одне й те саме, особливо оскільки автобуси виробляє угорська дочірня компанія BYD, яка регулярно бере участь у тендерах ЄС. Таким чином, сторона-замовник насправді не є китайською компанією.

Згідно з планованими новими правилами закупівель ЄС такий автобус BYD не буде автоматично виключений. У проєкті розрізняються походження компанії та походження продукту: за поточним станом справ вирішальним фактором, ймовірно, буде те, чи вважається електричний автобус, виготовлений у Угорщині, продуктом європейського походження згідно з митними правилами ЄС. Крім того, у майбутньому державні замовники зможуть встановлювати вимоги щодо частки компонентів європейського походження.